+38 066 977 30 59 top-ua@ukr.net

Одною з причин нерозуміння та конфліктів є непряма комунікація. Причина непрямої комунікації – тієї, в якій ми уникаємо розмови про свої почуття та потреби -співзалежність.

Співзалежність – це форма поведінки у відносинах, де одна людина повністю чи частково сфокусована на поведінці та житті іншого. Фокус уваги може бути на турботі, опіці, контролюванні іншого, бажанні відповідати очікуванням іншого, керувати поведінкою.

Три ролі — одна дія.

  1. Роль Жертви – форма отримання уваги. Жертва часто робить для іншого те, чого він бажає, при цьому не враховуючи себе. Жертва дуже переживає, коли інший ображається, відчуває свою провину. Боїться сказати, що для неї важливо. Дуже часто не знає, що їй потрібно. Не звикла звертати на це уваги. В конфліктній ситуації жертва «тікає» від контакту, так як в неї недостатньо сил відстоювати свою позицію.

 

Дії для виходу зі стану жертви:

— звертайте увагу на ваші бажання та потреби, чого ви бажаєте, що вам потрібно, для цього гарно підійде  вправа «Налащтування на себе» з Глави 1;

— при розмові з іншим звертайте увагу на те, як розподіляється вага тіла на ваших стопах: п’ята, носок, внутрішня чи зовнішня частина? Зазвичай у  Жертви вага на пяті: помітивши це,  перенесіть вагу  рівномірно на всю стопу, звертаючи увагу, щоб вага відчувалася на передній частині, не відриваючи при цьому п’яту. Корпус можете дещо перенести вперед – це допоможе висловити власну позицію, проявити себе;

— говоріть про те, що важливо, потрібно, хочете, відчуваючи власні ноги і таз, з стійкого положення свого тіла, відчуваючи свою силу;

— якщо після розмови змінився стан, вами хтось незадоволений і ви відчуваєте від цього сум, провину, сором – відновіть свій стан;

— відчуйте своє тіло, зробіть вправу для відновлення відчуття цілісності і меж (пропоную вправи з глави «Цілісність»);

— зробіть щось для саморозвитку, самовдосконалення чи самопідтримки – наприклад, спортивні вправи, стрейчинг, англійська, прибирання, малювання : важливо повернути собі відчуття тіла та стан «я молодець»;

— коли з’являється почуття самотності, не «заїдайте» самотність розмовою з іншим, побудьте в самотності, спробуйте знайти, що ви можете зробити, щоб наповнити себе мінімальною радістю і спокоєм, і тільки після цього йдіть на контакт. Також можливо в цьому випадку вчинити по іншому: зателефонувати другові, усвідомлюючи, що ви робите, проговорити собі: я зараз наповнюю себе радістю завдяки спілкуванню, можливо навіть пожалітися (при цьому усвідомлюючи про себе, що ви зараз робите: «я зараз скаржусь»). Крім скарги, знайдіть ще і віддалені теми для розмови (про смачну страву, яку ви приготували, про ваші плани на відпустку), замість того, щоб шукати в товариші того, хто буде вас захищати, звинувачуючи  іншого.

Приклад взаємодії з Жертвою.

Діалоги…

Ми сиділи в кабінеті.

— Щось душно.

— Чому тут не провітрюють? (Питання пролунало «в повітря», а не комусь з п’яти учасників размови).

— Я завжди знав, що Х не турбується про співробітників.

Активна колега підбігла та відкрила вікно.

— Ну, нарешті. Відчинили вікно. Я думала, я задихнусь.

Важливе правило: не просять — не лізь, не потрібно «рятувати». Якщо людині допомагати у всьому і завжди,- вона не виросте, не вийде з ролі жертви, не навчиться брати відповідальності. Якщо будете весь час рятувати,- не залишиться часу на ваше власне щастя.

У Жертви є переконання, що її не чують, не допомагають.

Якщо ви думаєте про себе, що вас часто не чують,- задайте собі питання:

  1. Вы просите щось змінити чи скаржитесь? Прохання –«відчиніть, будь ласка, вікно», скарга/претензія –«чому тут душно»?
  2. В якому положенні ваше тіло?

Відчуйте свій хребет, витягніться маківкою на вдих вгору, на видиху розслабтесь, дайте тілу свободу.

  1. Чи є зажатість в шиї? Якщо є — відчуйте стопи, зпробуйте різні позиції для тіла, можливо, вам захочеться відкинутись на спинку стільця чи знайти опору для рук.
  2. Вправа: сядьте на стілець та відкиньтесь назад завівши руки за голову, ніби ви хочете погрітися на сонці. Відчуйте радість та смак життя.

Порухайтесь радісно.

  1. Помітьте, що навколо є хорошого, позитивного чи красивого.
  2. Яка діяльність вас сповнює радістю?
  3. Про себе можна сказати: «Я маю право заявляти про себе! Моїм потребам є місце. Я можу потурбуватися про себе».

Просіть! Пробуйте кілька разів. Спирайтесь на стопи та хребет!

Можна сидіти та чекати, а можна почати літати.

Хоробрості! Почутості!

  1. Агресор полюбляє контроль та владу. Часто впевнений, що знає краще за інших; інколи, незадоволений вчинками чи словами інших. Намагається навчити, зробити по єдиній правильній схемі.

Для взаємодії з агресором: розслабте тіло, при цьому відчувши свою силу та зібраність тіла.

В комунікації дотримуйтесь нейтральності.

В ролі Агресора людина спрямовує корпус вперед. Відчуйте свої стопи, розподіліть вагу на всю стопу рівномірно. Відчуйте ваш хребет витягнутим вгору.

При спілкуванні з людиною, яка виступає в ролі агресора, здається що він у всьому правий. Він рішуче відстоює свою думку і сперечається з думкою інших. Може стверджувати, що не правий інший. Спитайте себе, що ви про це думаєте? Сформулюйте свою думку та виразіть її, відчуйте свій таз та ноги (можна зробити вправу з глави «Цілісність» для укріплення тазу та ніг), проявіть свою силу – спокійно та з вірою в свою правоту, без страху, що якщо ваша думка не подобається,- вас залишать. Хоробре вираження себе дозволить зберегти себе і, якщо інший налаштований на взаєморозуміння, — вы зможете вибудувати відносини без агресії та маніпуляції.

Якщо ви входите в роль Агресора, відслідкуйте, який у вас тон голосу. Для зміни інтонації та форми подачі, зверніть увагу на щелепу та кисті рук, розслабте їх. Якщо проговорююте вимогу, – переформулюйте в прохання. Навчіться сприймати, що інша людина може бути в принципі не згодна і йому не потрібно доводити свою правоту. Якщо щось вас не задовольняє,- потурбуйтесь про себе, зверніть увагу на дихання.

Для профілактики проявів агресора в вашій власній поведінці, пропоную вправу: відчуйте, де є в тілі напруга, подихайте в це місце, зробіть м’які рухи, гнучко, ніби ви хвиля, Увімкніть у рух усе тіло.

  1. Рятівник – зазвичай це людина, яка не хоче займатися вирішенням своїх питань.. Легше рятувати інших, щоб відчувати свою значимість, щоб не йти в свою біль.

Змінити позицію Рятувальнику допоможе знання своїх власних сильних сторін, турбота про себе, работа над прийняттям своєї неідеальності, з правом робити помилки, соромом, а також работою з впевненістю, що «тільки ви, як Рятівник, можете допомогти знайти найкращий варіант». Повірте, інший може справитись з багато чим, якщо ви дозволите йому проявитись.

Як відрізнити допомогу від бажання врятувати?

Допомога- разом. Рятувати – зробити замість.

Вправа для Рятівника: Зробіть вдих на три рахунки, видих – на шість.

Покладіть руки на живіт та грудну клітину, помітьте, як рухаються ваші руки.

Відчуйте таз, розслабте сідниці. Прислухайтесь до себе: чого хочете, що важливо для вас? Перед тим, як турбуватися про іншого,- потурбуйтесь про себе. Працюйте над тим, щоб відчувати свою силу, це допоможе витримати конфлікт.

Особливість трикутника в тому, що людина,  попавши до нього, буде переходити із ролі в роль по колу Жертва- Рятівник- Агресор в різних ситуаціях, до безкінечності і так по колу.

Агрессор рятує того, кого образив, Жертва і Рятівник стають Агресорами, коли вони багато жертвують собою.

Профілактика співзалежності:

— яка ваша потреба зараз?

— як ви можете її задовольнити?

— якщо прямо зараз не можете, -що ви відчуваєте?

— як можете справитись з почуттями, які виникли? – знайдіть імпульс тіла, який ви можете реалізувати;

— позначте свої межі, передомовляйтесь, якщо ваша думка змінилась;

— не намагайтесь сховатися за жалістю до вас, говоріть прямо про ваші потреби та бажання;

— дозвольте різним емоціям іншого бути; коли інший ображається, звинувачує – дайте право людині проявити емоції і не сприймайте це на свій рахунок;

— робіть, коли щиро готові, коли ні,- не робіть.

Схема виходу з Трикутника:

Яка роль для вас більш звична?

З ким ви входите в цю роль зазвичай?

В яких ситуаціях?

Починайте помічати, коли ви входите і в яку роль.

Спостерігайте за собою, як ви це робите: Що думаєте, відчуваєте, що відчуває організм?

Що ви від цього отримуєте? Спробуйте побачити другорядну вигоду. Наприклад, можливо, коли ви входите в роль жертви, вам не потрібно проявляти свою позицію та брати відповідальність.

Чи можете ви отримати те, що вам потрібно інакше?

Хто вчиняє так само (у кого ви навчились так себе проявляти)? Наприклад, ви навчились у мами скаржитись на чоловіка, показувати, що він — агресор.

Що ви можете зробити інакше? Наприклад, навчитися ясно формулювати свої потреби. Проговорювати потреби з відчуттям власної гідності та впевненості.

Напишіть собі 3 пункти, що можете зробити саме ви:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Який з пунктів буде першим?

Що зміниться у вашому житті, якщо ви будете вчиняти інакше?

Для чого виходити з трикутника?

Можливо, ви хочете бути більше впевнені в собі? Побудувати близькі, надійні радісні та безпечні відносини?

Бути здоровим та реалізуватися в тому, до чого прагне ваше серце?

Ще один з способів виходу з трикутника,- ходіння: для жертви – це гарний спосіб вийти з пригніченого стану, коли хочеться згорнутися в клубочок, та перейти до активної позиції, для агресора ходіння – можливість позбавитись напруження, для рятівника —  можливість побути наодинці з собою та відчути, чого ви посправжньому хочете.

Жертвуючи та рятуючи ми не віримо, що в іншої людини є сила і страждаємо. Проявляючи агресію ми принижуємо та завдаємо шкоди.  Беручи відповідальність — допомагаємо.

(с) Ірина Кобихно «Ресурсобаланс: Я та моє оточення»

Переклад на українську мові Юрій Білик